Історія хвороби: хронічний пієлонефрит
ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
Прізвище, імя та по батькові: …. Марія Василівна
Вік 25 років
Місце проживання: …
Телефон домашній ….
Де і ким працює: підприємець
Діагноз
Діагноз установи, що скерувала : Хронічний пієлонефрит
Діагноз при поступленні: Хронічний правосторонній пієлонефрит
Anamnesis
Скарги
Скарги на постійні болі ниючого характеру в правій ділянці поперекового відді-
лу, виділення мутної сечі,ніктурія (3-4 рази в ночі), відчуття ознобу,зниження
працездатності, загальна слабкість, поганий сон.
Anamnesis morbi
Вважає себе хворою з віку 15 років, коли захворіла на цистит. Через 2 міс. від-
мітила появу болей в правій ділянці попереку, підвищення температури до 380С, помутніння сечі, загальну слабкість. Була госпіталізована у нефрологічне
відділення ЛМДКЛ з діагнозом гострий пієлонефрит. Антибіотикотерапію було
припинено на 4 –ому тижні лікування. В задовільному стані була виписана до-
дому.
З віку 17 років відмічала періодичні тупі болі в правій ділянці попереку, незначне підвищення температури (до 37,5 0С), що пов'язувала із переохолодженням . До лікаря не зверталася у зв’язку з швидким регресом скарг ( до 4 діб ). У 2000 році у зв’язку з пізнім токсикозом вагітності терміном
6,5 міс. було госпіталізовано у відділення патології вагітності пологового будинку ЛОКЛ. Було діагностовано загострення хронічного пієлонефриту. Перебувала під наглядом гінеколога та терапевта.Отримувала відповідну антибіотикотерапію, що дещо покращило загальний стан. Було встановлено мисковий дренаж ( стент ) для полегшення виділення сечі У терміні 8-ми міс. вагітності було вирішено питання про передчасне проведення пологів у зв’язку
із супутньою патологією, що завершилися народженням живої здорової дитини.
У післяпологовий період на протязі двох тижнів ознаки загострення хронічного пієлонефриту зникли. На період до середини вересня 2001 року не відмічала ознак загострення хронічного пієлонефриту, окрім періодичної загальної слабкості. Приймала уролесан для профілактики загострення хронічного пієлонефриту. У другій половині вересня2001 року після перенесеного отиту
з’явилися постійні ниючі болі в правій ділянці попереку, субфебрильна температура, часте сечовипускання вночі ( 3—4 рази ). Згодом, через тиждень відмітила погіршення сну, загальну слабкість та зниження працездатності. З даними скаргами звернулась до дільничого терапевта, звідки була скерована із діагнозом загострення хронічного пієлонефриту у терапевтичне відділення I-ої
міської клінічної лікарні.
Anamnesis vitae
Народилася другою із двох дітей в сім’ї вчителя в м. Львові, росла і розвивалась
в задовільних матеріально-побутовихх умовах. В розумовому та фізичному роз-витку не відставала від ровесників. До школи пішла в 7 років, вчилася на “від-
мінно”, навчання давалося леко. Після школи закінчила Львівський державний університет ім. І.Франка. Займається підприємницькою діяльністю.
Одружена з 20-річного віку. Живе з сім’єю ( чоловік та син ) в задовільних
матеріально-побутових умовах. Сімейним життям задоволена. Відносини в сім’ї добрі. Харчування повноцінне, вітамінізоване, полюбляє гострі страви.
Менструації почалися з віку 14-ти років. Неболючі, регулярні, із невеликою кількістю виділень. Вагітностей-1. Пологів-1.
В дитинсттві перехворіла кіром та інфекційним паротитом. Туберкульоз, ві-
русний гепатит, венеричні та психічні захворювання в себе та в сім’ї, рідних за-
перечує.
Бабця по материнській лінії хворіла хронічним пієлонефритом, померла від хронічної ниркової недостатності.
Зі слів хворої не палить, алкоголь не вживає.
Алергічних реакцій на прийом лікарських препаратів, харчових продуктів,
запахи, укуси комах не було.
Status praesens
Загальний огляд
Загальний стан середньої важкості. Свідомість ясна.
Будова тіла правильна. Конституція нормосттенічна. Постава пряма. Ходьба
вільна. Ріст 165 см. Маса тіла 59 кг.
Шкіра блідого відтінку, без висипань, помірно волога, еластична.
Доступні огляду слизові бліді, без висипань та крововиливів. Підшкірно-жирова
клітковина недостатньо розвинена. М’язи розвинені добре, відзначається підви-
щення тонусу м’язів правої поперекової ділянки. Пастозність обличчя. Кістко-
во-суглобова система без замітних змін. Лімфатичні вузли, доступні пальпації,
не збільшені. Температура тіла 37,80 С
Детальний огляд
Голова звичайної форми. Волосся густе. Чоло високе. Брови густі. Очі правильно розміщені в орбітах. Ніс прямий. Вушні раковини без особливостей.
Губи бліді. Шия пропорційна тілу. Кінцівки без помітних змін.
Система органів дихання
Дихання носом вільне, виділення з носа немає. Надключичні та підключичні
ямки виражені помірно. Лопатки щільно пристають до грудної клітки з обох бо-
ків. Грудна клітка нормостенічної форми. Хребет має фізіологічні вигини. Обидві половини грудної клітки приймають однакову участь в акті дихання. Тип дихання грудний. Частота дихальних рухів 16 за хвилину.
Пальпація. Грудна клітка при пальпації не болюча, еластична, голосове
тремтіння проводиться однаково на симетричних ділянках.
Перкусія. Над легенями ясний легеневий звук.
Верхні границі легень. Висота стояння верхівки спереду: справа на 3 см ви-
ще ключиці, зліва – на 3 см вище ключиці. Ззаду: справа та зліва на рівні остис-
того паростка VII шийного хребця.
Лінії Нижні границі
Справа Зліва
Білягрудинна Н. К V ребра Н. К IV ребра
Серединно-ключична Н. К VI ребра Не визначається
Передня пахвова Н. К VII ребра Не визначається
Середня пахвова Н. К VIII ребра Н. К VIII ребра
Задня пахвова Н. К IX ребра Н. К IX ребра
Лопаткова В. к X ребра В. к X ребра
Біляхребтова На рівні ост. паростка
D XII На рівні ост. паростка
D XII
Рухомість нижнього краю легень по лопатко-
вій лінії
8 см
8 см
Аускультація. Над легенями везикулярне дихання, побічні дихальні шуми не прослуховуються. Бронхофонія: шепітна мова, проводиться не чітко,
однаково над симетричними ділянками легень.
Серцево-судинна система
Огляд. Ділянка серця не змінена, пульсація судин шиї не помітна, яремні вени не набухлі.
Пальпація. При пальпації ділянки серця відчувається верхівковий поштовх у V міжребер’ї на 1 см від лівої серединно-ключичної лінії, середньої висоти, помірної сили.
Перкусія.
Границі серця
відносної тупості абсолютної тупості
Права 1 см вправо від правого краю грудини лівий край грудини
Ліва 1 см до середини від лівої серединно-ключичної лініїї співпадає з відносною
Верхня нижній край III ребра нижній край IV ребра
Судинний пучок не виходить за краї грудини. Талія серця у вигляді тупого кута
Аускультація. Тони серця чисті, звучні, ритмічні, інтенсивність І тону на верхівці і біля основи мечоподібного паростка однакова. Інтенсивність ІІ тону на аорті і легеневій артерії однакова.
Пульс ритмічний, 72 за одну хвилину, середнього наповнення та напруження. Артеріальний тиск на плечових артеріях справа 120/70, зліва 120/75 мм. рт. ст.
Система органів травлення
Огляд. Язик вологий, чистий. Зуби не змінені. Ясна бліді, чисті, не кровоточать. Зів чистиий, блідий. Мигдалики звичайних розмірів, рожеві. Задня стінка глотки гладка, бліда. Живіт звичайної овальної форми, не збільшений в об’ємі.
Пальпація. При поверхневій пальпації живіт м’який, не болючий, розходжень м’язів не виявлено, симптоми подразнення очеревини від’ємні.
Глибока пальпація:
- сигмоподібна кишка пальпаторно гладка, щільна, не бурчить, товщиною біля 3 см;
- сліпа кишка пальпаторно гладка, не болюча, еластична, бурчить, товщиною біля 4 см, зміщується до 2 см;
- кінцева частина клубової кишки пальпаторно товщиною біля 1,5 см, гладка, не болюча, еластична, бурчить при надавлюванні;
- поперечно-ободова кишка не пальпується;
- велика кривизна шлунка не пальпується;
- воротар не пальпується.
Перкусія. Над животом тимпанічний звук. Симптом флюктуації від’ємний.
Аускультація. Над кишківником прослуховуються перистальтичні шуми.
Печінка
Границі по Курлову: І точка – нижній край V ребра, 2-а – нижній край ребрової дуги, 3-я –на рівні першої точки, 4-а – на межі верхньої і середньої третини відстані між мечоподібним паростком і пупком, 5-а в місці прикріплення VIIІ ребра, відстань між першою та другою точками 9 см, між третьою та четвертою- 8 см, між третьою та п’ятою – 7 см.
При пальпації нижній край печінки по краю ребрової дуги, еластичний, загострений, рівний, не болючий, поверхня його гладка.
Точка жовчевого міхура не болюча. Жовчевий міхур не пальпується. Підшлункова залоза не пальпується, ділянка пальпації не болюча.
Поперечник селезінки перкуторно визначається між IX та XI ребрами. Селезінка не пальпується.
Стілець оформлений, 1 раз в добу.
Сечовидільна система
Сечовипускання вільне, ніктурія (3-4 рази в ночі). Відзначається підвищений тонус м’язів правої поперекової ділянки. Зовнішнє вічко уретри не гіперемійоване.
Пальпація. Нирки не пальпуються. Ділянка пальпації правої нирки болюча. Симптом Пастернацького позитивний з правого боку. Позитивний симптом Тофіло справа (в положенні на спині хворий згинає ногу в кульшовому суглобі і прижимає стегно до живота, при наявності пієлонефриту посилюється біль в поперековій ділянці, особливо якщо глибоко вдихнути).
Ендокринна система
Щитоподібна залоза не пальпується. Очні симптоми, тремор рук відсутні. Первинні та вторинні статеві ознаки відповідають віку та статі.
Нервово-психічна сфера
Сухожильні рефлекси симетричні, чутливість збережена, патологічних рефлексів не виявлено. В просторі та часі орієнтується правильно. Маячних ідей та суіцидальних думок не проявляє, галюцинацій не виявлено. Поведінка адекватна, мислення логічне.
Попередній діагноз
На основі скарг (постійний біль ниючого характеру в правій поперековій ділянці, виділення мутної сечі, ніктурія (3-4 рази в ночі), відчуття ознобу, зниження працездатності), анамнезу захворювання (перенесла гострий пієлонефрит в 15-ти річному віці, спровокований циститом, передчасне припинення прийому антибіотиків на 4-ому тижні лікування (звичайно антибіотикотерапія при гострому пієлонефриті проводиться на протязі 6-ти тижнів), періодична поява болей в правій поперековій ділянці з підвищенням температури до 37,50С, що пов’язується із переохолодженням), анамнезу життя (наявність спадкової обтяженості – бабця по материнській лі нії хворіла хронічним пієлонефритом), даних об’єктивного спостереження (блідість шкіри та видимих слизових оболонок, пастозність обличчя, підвищення тонусу м’язів правій поперековій ділянці, зниження маси тіла (59 кг при зрості 165 см), підвищення температури до 37,80С, болючість правої нирки при пальпації, позитивний симптом Пастернацького справа, позитивний симптом Тофіло справа) можна поставити діагноз: хронічний правосторонній пієлонефрит.
План обстеження
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Кал на яйця глист.
4. RW.
5. Визначення бактеріурії – проба з трифенілтетразолія-хлоридом та визначення чутливості до антибіотиків.
6. Проба по Нечипоренку.
7. Проба по Зимницькому.
8. Біохімічне дослідження крові (сіалові кислоти, фібрин, серомукоїд, креатинін, сечовина, С-реактивний протеїн, АЛТ, АСТ).
9. Протеїнограма.
10. Імунологічне дослідження крові.
11. Визначення електрофоретичної рухомості лізоцима сечі в поліакриламідному гелі.
12. Дослідження сечі по Штернгеймеру-Мальбіну.
13. Екскреторна урографія.
14. Хромоцистоскопія.
15. УЗД нирок.
Обгрунтування призначеного обстеження
Призначення загального аналізу крові дозволяє підтвердити наявність запального осередку в організмі та визначити рівень реактивності організму при даному захворюванні; загальний аналіз сечі визначає ураження сечовидільної системи; кал на яйця глист- обов’язкове призначення на виявлення яєць глистів в калі; RW- серологічна діагностика сифілісу; визначення бактеріурії- для встановлення бактеріального фактора в захворюванні, ідентифікація збудника та визначення його чутливості до антибактеріальних препаратів; проба по Нечипоренко- підрахунок кількості лейкоцитів та еритроцитів в 1 мл ранішньої сечі, для визначення фази запалення; проба по Зимницькому- для визначення порушення концентраційної здатності нирок; біохімічне дослідження крові- для підтвердження запального та деструктивного процесів, креатинін та сечовина- для визначення ниркової недостатності; протеїнограма- для встановлення диспротеїнемії та підтвердження хронічного перебігу процесу- зростання рівня альфа2- та гама-глобулінів; імунологічне дослідження крові- для визначення імунологічних зрушень та наявності антитіл до найбільш частого збудника- Кишкова паличка; визначення електрофоретичної рухомості лізоцима сечі дозволяє встановлювати наявність патологічного процесу в нирці та віддиференціювати від хронічного гломерулонефриту (при хр. гломерулонефриті лізоцим займає катодне положення); наявність клітин Штернгеймера-Мальбіна харктерне для пієлонефриту; екскреторна урографія- для оцінки функціонального і морфологічного стану нирок; хромоцистоскопія- для визначення секреторної та екскреторної функції кожної нирки; УЗД нирок- для визначення розмірів нирок, стану їх паренхіми та чашечко-мискової системи.
План лікування
1. Режим палатний.
2. Молочно-рослинна дієта.
3. Aнтибіотикотерапія:
Rp:. Ampicillini-natrii 0,5 N 20
Signa: розчинити вміст 2-ох флаконів по 0,5 г в 4 мл стерильної
води, вводити в/м кожні 6 год.
#
Rp:. Tabulettarum Nitroxolini 0,05 N 50
Signa: по 2 таблетки 4 рази на день під час їди. При вживанні
препарату сеча зафарбовується у шафраново-жовтий колір.
#
4. Протизапальна терапія:
Rp:. Tabulettarum Voltareni retardi 100 mg N 28
Signa: приймати по 1 таблетці в день після їди на протязі 4-ьох
тижнів.
#
5. Покращення ниркового кровообігу:
Rp:. Solutionis Troxevasini 10% - 5 ml
Da tales doses N 30 in ampullis
Signa: вводити в/в 1раз в день в розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла
на протязі 5-ти днів.
#
Rp:. Troxevasini 0,3
Da tales doses N 42 in capsulorum
Signa: по 1 капсулі 2 рази на день на протязі 3-ьох тижнів.
Почати приймати після завершення курсу в/в прийому
даного препарату.
#
6. Функціональна пасивна гімнастика нирок:
Rp:. Tabulettarum Furosemidi 0,04 N 20
Signa: по 1 таблетці 2-3 рази в тиждень під контролем добового
діурезу, вмісту електролітів в сироватці крові, біохіміч-
них показників крові.
#
7. Фітотерапія:
Збір
Корінь аіра 2 ч. л.
Квітки бузини 4 ч. л.
Трава звіробою 5 ч. л.
Насіння льону 3 ч. л.
Трава меліси 2 ч. л.
Листя ниркового чаю 3 ч. л.
Трава спориша 5 ч. л.
Листя толокняки 5 ч. л.
Плоди фенхеля 2 ч. л.
2-3 столові ложки збору з вечора заливають 0,5 л крутого кип’ят-
ка, переливають в термос, настоюють 6 год. Приймають в тепло-
му вигляді в 3 прийоми за 20-30 хв до їди.
8. Підвищення загальної реактивності організму та імуномодулююча терапія:
Rp:. Thymalini 0,01
Da tales doses N 10
Signa: вміст 2-ох флаконів розвести в 2 мл 0,9% NaCl, вводи-
ти в/м 1 раз в день на протязі 5-ти днів.
#
9. Протианемічні заходи:
Rp:. Tabulettarum “Haemostimulini” N 63
Signa: по 1 таблетці 3 рази в день під час їди. Запивати розчи-
ном соляної кислоти розведеної (10-15 крп. на півста-
кана води). Приймати на протязі 3-ьох тижнів.
10. Фізіотерапевтичне лікування:
а) електрофорез кальція хлориду на ділянку правої нирки;
б) сантиметрові хвилі (“Луч-58”) на ділянку правої нирки, 6-8 проце-
дур на курс лікування;
c) теплові процедури на ділянку правої нирки: діатермія, парафінові
аплікації.
Обгрунтування призначеного лікування
Призначення ампіциліну натрієвої солі та нітроксоліну спрямоване на знищення бактеріального агенту, котрий активізує запалення в нирковій тканині. Поєднання двох препаратів спрямоване на підвищення загального антибактеріального ефекту. Вольтарен ретард 100 як нестероїдний протизапальний препарат здійснює протизапальний вплив, знижує капілярну проникність, стабілізує мембрани лізосом, викликає жарознижуючий та протибольовий ефект. Крім того, знижує реактивні прояви, викликані реактивним процесом, запобігає проліферації, руйнує фіброзні бар’єри для того, щоби антибактеріальні засоби досягали запального осередка. Троксевазин як ангіопротектор знижує капілярну проникність і набряк, інгібує агрегацію тромбоцитівта еритроцитів, зменшує ішемічне пошкодження тканин, збільшує капілярний кровотік та венозний відтік з нирки. Фуросемід як салуретик викликаючи поліурію, сприяє максимальній мобілізації усіх резервних можливостей нирки шляхом включення в діяльність більшої кількості нефронів. При функціональній пасивній гімнастиці нирок відбувається не тільки посилення діурезу, але й ниркового кровообігу. Завдяки виникнувшій гіповолемії підвищується концентрація антибактеріальних засобів в сироватці крові, в нирковій тканині, підвищується їхня активність в зоні запалення. Комплекс трав, що представлені у зборі , здійснюють протизапальний, сечогінний, бактерицидний, в’яжучий та кровоспинний ефекти. Тималін як імуномодулятор використовується для усунення імунних порушень при хронічному пієлонефриті. Нормалізує функцію Т- і В-лімфоцитів. Фізіотерапія (електрофорез кальція хлорида, сантиметрові хвилі(“Луч-58”), теплові процедури) посилює кровонаповнення нирок,підвищує нирковий плазмоток, що покращує надходження до нирок антибактеріальних засобів; знімає спазм гладкої мускулатури мисок та сечоводів, що сприяє відходженню слизі та бактерій. Призначення “Гемостимуліну” спрямоване для усунення ознак симптоматичної гіпохромної анемії.
Результати додаткових досліджень
1.Загальний аналіз крові:
еритроцити - 3,8* 1012 л
Нb - 105 г/л
лейкоцити - 9,8* 109 л
лейкоцитарна формула: еоз-2, мон-9, лімф-23, юні-1, п-11, сег-54.
тромбоцити- 270*106 л
ШОЕ- 16 мм/год
2. Загальний аналіз сечі:
кількість- 100 мл
колір- жовта
прозорість- мутна
pH - лужна
білок- 0,63 г/л
еритроцити- 4 – 5 в п/з
лейкоцити- 23 в п/з
пит. вага- 1011
слизь- +
циліндри: гіалінові 13 в п/з
зернисті 5 в п/з
восковидні 4 в п/з
цукор- немає
3. Кал на яйця глист:
яйця глистів не виявлено
4. RW негативна.
5. Визначення бактеріурії:
100 тис. бак. в 1 мл. При посіві збудника напоживне середовище отримано
культуру кишкової палички. Встановлено чутливість до ампіциліну,
гентаміцину, нітрофуранових сполук, сульфаніламідів та нітроксоліну .
6. Проба по Зимницькому: 900 1200 1500 1800 2100 2400 300 600
150мл180мл160мл190мл170мл150мл160мл170мл
пит.вага 1007 1011 1013 1017 1015 1014 1012 1011
7. Проба по Нечипоренко:
25000 лейкоцитів в 1 мл сечі (норма 4000)
3000 еритроцитів в1 мл сечі (норма 2000)
8. Біохімічне дослідження крові:
сіалові кислоти- 3,7 ммоль/л (норма 2,0-3,36)
серомукоїд- 0,34 г/л (норма 0,22-0,28)
С-реактивний білок - +
фібрин- 5 г/л (норма 2-4)
сечовина- 5,7 ммоль/л
креатинін- 0,154 ммоль/л
АЛТ- 1,1 ммоль/л (норма 0,1-0,45)
АСТ- 0,93 ммоль/л (норма 0,1-0,68)
9. Протеїнограма:
глобуліни:
альфа1- 3,3 бета-8
альфа2 – 10,3 (норма 5,1-8,3) гама-24,5 (норма 15-22)
Заг. білок- 63 г/л
10. Імунологічне дослідження крові:
високий титр антитіл до О-А2 антигену кишкової палички; зниження
функціональної активності Т-лімфоцитів.
11. Визначення електрофоретичної активності лізоцима:
визначається анодне положення лізоцима (в нормі лізоцим в сечі відсут-
ній, анодне положення лізоцима характерне для хронічного пієлонефри-
ту).
12. Дослідження сечі по Штернгеймеру-Мальбіну:
Наявні в досліджуваній сечі клітини Штернгейра-Мальбіна (в нормі
відсутні, з’являються при гнійному запаленні в нирковій тканині).
13. Екскреторна урографія:
права нирка:
ущільнення та заокруглення кутів форніксів, звуження і витягнутість
чашечок. Ренально-кортикальний індекс- 0,53 (норма 0,37- 0,4), ознака
Хадсона- зменшення товщини паренхіми нирок на полюсах в порівнянні з
її товщиною в середній частині.
ліва нирка без змін.
14. Хромоцистоскопія:
сповільнення видільної функції правої нирки- виділення індигокарміну на
6-ій хв при в/в введенні (норма 3-5 хв).
15. УЗД нирок:
розміри лівої нирки 10*5,5 см
розміри правої нирки 10*5 см
структура лівої нирки без змін
права нирка: деформація чашечко-мискової системи, дифузна акустична
неоднорідність ниркової паренхіми.
Клінічний діагноз і його обгрунтування
На основі скарг (постійний біль ниючого характеру в правій поперековій ділянці, виділення мутної сечі, ніктурія (3-4 рази в ночі), відчуття ознобу, зниження працездатності), анамнезу захворювання (перенесла гострий пієлонефрит в 17-ти річному віці, спровокований циститом, передчасне припинення прийому антибіотиків на 4-ому тижні лікування (звичайно антибіотикотерапія при гострому пієлонефриті проводиться на протязі 6-ти тижнів), періодична поява болей в правій поперековій ділянці з підвищенням температури до 37,50С, що пов’язується із переохолодженням), анамнезу життя (наявність спадкової обтяженості – бабця по материнській лінії хворіла хронічним пієлонефритом), даних об’єктивного спостереження (блідість шкіри та видимих слизових оболонок, пастозність обличчя, підвищення тонусу м’язів правій поперековій ділянці, зниження маси тіла (59 кг при зрості 165 см), підвищення температури до 37,80С, болючість правої нирки при пальпації, позитивний симптом Пастернацького справа, позитивний симптом Тофіло справа), результатів додаткових досліджень (загльний аналіз крові: симптоматична гіпохромна анемія-Hb-105 г/л; лейкоцитоз-9,8*109л, зсув лейкоцитарної формули вліво- юні-1, п-11, сегм-56; підвищення ШОЕ-16мм/год; загальний аналіз сечі- мутна сеча; pH – лужна, протеїнурія- 0,63 г/л, лейкоцитурія-23 в/з, зниження питомої ваги- 1011, наявність слизі- +, циліндрурія- гіалінові-13, зернисті-5, восковидні-4; бактеріурія- 100 тис в 1 мл, виділено збудник- кишкова паличка, чутлива до ампіциліну, гентаміцину, нітрофуранових сполук, сульфаніламідів та нітроксоліну, дані факти підкріплені імунологічним дослідженням- високий титр до О-А2 антигену кишкової палички, зниження функціональної активності Т-лімфоцитів; проба по Нечипоренко- лейкоцитурія 25000 в 1 мл і еритроцитурія- 3000 в 1 мл; проба по Зимницькому
Протеїнограма- збільшення альфа2-(10,3%) та гама-глобулінів(24,5%), біохімічне дослідження крові- зростання концентрації сіалових кислот 3,7 ммоль/л, серомукоїда 0,34 г/л, поява С-реактивного протеїна, фібрину 5 г/л, АЛТ- 1,1 ммоль/л, АСТ-0,93 ммоль/л; визначення електрофоретичної активності лізоцима сечі- визначається анодне положення лізоцима; наявність в сечі клітин Штернгеймера-Мальбіна; екскреторна урографія -права нирка:
ущільнення та заокруглення кутів форніксів, звуження і витягнутість чашечок.
Ренально-кортикальний індекс- 0,43 (норма 0,37- 0,4), ознака Хадсона -
зменшення товщини паренхіми нирок на полюсах в порівнянні з її товщиною
в середній частині; хромоцистоскопія- сповільнення видільної функції правої нирки- виділення індигокарміну на 6-ій хв при в/в введенні; УЗД правої нирки- деформація чашечко-мискової системи, дифузна акустична неоднорідність ниркової паренхіми) у хворої є Хронічний правосторонній пієлонефрит , рецидивуюча форма, фаза загострення, гіпохромна анемія.
Список використаної літератури:
1. А.H.Окороков- “Диагностика болезней внутренних органов”.
2. A.H.Окороков- “Лечение болезней внутренних органов”.
3.O.Ф.Возіанов- “Урологія”.
4.Л.А.Пиріг- “Нефрологія”.
5.M.Д.Машковский “Лекарственные средства” том 1,2.
Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького
кафедра факультетської та шпитальної терапії
Зав. кафедрою: проф. Паньчишин
викладач: доц. Федорів Я.М.
Історія хвороби
хвора: …
діагноз: Хронічний правосторонній пієлонефрит,
рецидивуюча форма, фаза загострення,
гіпохромна анемія легкого ступеня
Куратор: студент V курсу,
медичного факультету,
23-ьої групи
…
Львів-2001
